Що очікувати від Дональда Трампа Азії?
За перебігом президентських виборів у США у німому очікуванні спостерігав чи не увесь світ. І це цілком зрозуміло, адже від голови надмогутньої держави як в економічному, так і військовому, плані залежить доля не лише трьохсот мільйонів американців, а і без перебільшення усіх мешканців планети Земля. Безумовно, Сполучені Штати мають неабиякий вплив на перебіг подій у світі, і країни найбільш населеної частини світу, Азії, – не є виключенням.
Новообраний президент Америки ще до вступу на президентську посаду прославився неоднозначними та ксенофобськими висловлюваннями, а також ексцентричною поведінкою. Однак варто взяти до уваги, що передусім Дональд Трамп – успішний бізнесмен, чия впливовість на ринку стала для багатьох американців ключовим фактором для вибору його кандидатури. Він також залучений у партнерство із багатьма важливими власниками бізнесу на території Азії, що в сумі із традиційним американським капіталізмом змушує задуматись, яке майбутнє спіткають американсько-азійські відносини. Як же вплине перебування Трампа на посаді президента США на події в Азії?
Короткий огляд амбіцій Трампа щодо Азії
Перше, що насторожує не лише Азію, а і весь світ у найближчій перспективі, це політика президента щодо осіб, які сповідують іслам. І хоча із релігією не можна уособити окрему країну, це безумовно може стати причиною загострення відносин США із будь-якою державою, що стане на захист свободи віросповідання своїх громадян. Щодо Азії, не варто забувати, що лише в Малайзії близько 60% населення – мусульмани, в Індонезії – аж 88%; більше того, позиція президента може зіграти роль і у вирішенні багатьох міжрелігійних конфліктів у Азії.
По-друге, досить таки ймовірно, що Америка почне здавати свої позиції країни-імперіаліста у відносинах з країнами Азії, де вона традиційно була “старшим братом”, втручаючись у внутрішню політику держав, беручи участь у військових конфліктах та будучи постійним партнером на ринку. На такі думки нас наводять неодноразові висловлювання Трампа про необхідність відійти від “першості” США у всьому, адже це занадто дорого обходиться Америці (зокрема, йдеться про підтримання та забезпечення військових баз), а також його відверто неприхильне ставлення до тенденції глобалізму та активна підтримка виходу Великобританії із ЄС.
Так, вже у січні президент США заявив про вихід країни із Транс-тихоокеанського партнерства (ТТП), що ставило на меті створення зони вільної торгівлі в Азіатсько-тихоокенському регіоні на противагу потужному впливу Китаю. Здавалось би, Америка збирається залишити Азію наодинці та знизити своє втручання в перебіг подій на Сході, однак далеко не все так просто. Вже зараз Трамп працює над створенням нового союзу Всестороннього регіонального партнерства, яке включатиме не лише країни Азії, а і Австралію, Нову Зеландію та в загальному підрахунку охопить близько 45% земної кулі. Схоже, Трамп не збирається так легко поступатись позиціями на ринку в Азії аби не дати Китаю можливість швидко зайняти американську нішу, яку пізніше повернути буде практично неможливо.
Отже, спробуймо розібратись, які ж плани збирається втілювати США у найбільших країнах Азії.
ІНДІЯ
Так, ми починаємо свій аналіз, як не дивно, саме з Індії. Адже вона, за висловлюваннями Трампа, стане новим ключовим партнером США. Ідея залучитися підтримкою Індії лунала ще за часів Обами. Чому? Для Америки, співпраця з Індією – запорука супротиву Китаю, який продовжує зміцнювати свою як економічну, так і військову могутність. Коли існує чудова можливість заручитись підтримкою країни, що розвивається, прямо під боком потенційного ворога – чому б не скористатись таким шансом? Крім цього, Трамп зайнятий пошуком нового партнера на ринку – як стало відомо, президент заявив про вихід держави із Транстихоокеанського партнерства у пошуках «більш вигідної співпраці», залишивши чимало країн Азії без підтримки.
Навіщо це потрібно Індії? Насамперед, різкі висловлювання Трампа про мусульман створюють позитивний фон для підтримки з боку населення. Країна не раз здригалася від актів тероризму, та індуїсти цілком підтримують анти мусульманську політику. Більше того, для Індії це чудовий шанс отримати інвестиції з боку Америки у сфері ядерних випробувань та оборонної здатності, що є ключовим завданням для держави сьогодні. Єдиним протиріччям у відносинах Америки та Індії може стати питання аутсорсінгу, щодо якого Трамп налаштований проти, обіцяючи американцям «повернути робочі місця додому». Для Індії, де робота в аутсорсингових американських компаніях є чи не єдиним шансом добре заробляти, це може стати суттєвою проблемою.
КИТАЙ
Чи не найбільш небезпечно та непередбачувано розвиваються відносини США із Китаєм. Трамп неодноразово у своїх промовах наголошував про те, що економічний розвиток Китаю та його домінацію на світовому ринку варто «обмежити». До того ж, раніше Дональд Трамп грубо порушив заборону Китаю на пряме спілкування із Тайванем, територію якого Пекін вважає своєю. У відповідь на критику зі сторони КНР на телефонний дзвінок із представниками Тайваню, президент заявив, що “ніхто не має права вказувати йому, як відповідати на дзвінки”.
Однак вже у четвер, 9 лютого, Білий Дім повідомив, що пізно ввечері відбулась телефонна розмова між президентом США та Головним Секретарем ЦК Комуністичної партії Китаю Сі Дзінпінем. У ході розмови Трамп пообіцяв поважати політику “єдиного Китаю”, а також зробити все можливе для забезпечення мирної торгівлі та боротьби із штучною девальвацією валюти.
Очевидно, що в Америки немає послідовного плану розвитку відносин із Китаєм. З одного боку, США не зможе повністю відмовитись від товарів із Китаю, що обіцяв Трамп у своїй передвиборчій компанії, адже це неминуче призведе до обвалу економіки США, яка вже давно звикла до аутсорсингу та дешевого імпорту. Власникам компаній вигідно утримувати філії в Китаї та їм невигідно вести бізнес на Батьківщині. Досить таки ймовірно, що за допомогою дестабілізації ситуації в Китаї Трамп намагається таким чином повернути мануфактури до Америки, адже у випадку військового конфлікту в Китаї вони опиняться під загрозою.
Крім цього, Трампа не влаштовує близький зв’язок Китаю із Росією, що посилився після введення санкцій проти Росії з боку Америки та країн Європи. Трампу невигідне партнерство двох потужних країн, тому він робить все можливе, щоб “переманити” Росію на свій бік, із неоднозначними висловлюваннями в бік президента РФ Путіна і аж до обіцянок переглянути ставлення США до анексії Криму. В будь-якому разі, залишається невідомим, який хід зробить Трамп далі аби відстояти інтереси Штатів.
ЯПОНІЯ
Японія завжди була важливим азійським партнером для США. У п’ятницю, 10 лютого, президент США зустрівся із прем’єр-міністром Японії, Сіндзо Абе. За словами Трампа, японо-американський союз є запорукою миру та стабільності в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні. Крім цього, він наголосив на тому, що обидві країни повинні створити надійний захист від КНДР. «Ми будемо разом працювати над втіленням наших спільних інтересів, зокрема забезпечення свободи навігації та безпеки перед ядерною та ракетною загрозою з боку КНДР». Також президент натякнув на прихильність до Японії в питанні островів архіпелагу Сенкаку в Східно-китайському морі, заявивши, що «відданий безпеці Японії та всіх територій, що заходяться під її адміністративним контролем».
Нагадаємо, що раніше, у 2016 році, Японія стояла на порозі до конституційних змін щодо повноважень Сил Самооборони, що виконують роль збройних сил Японії. Це питання викликало чимало диспутів як з боку сусідів, так і всередині самої країни. Новина про введення поправок до Конституції сколихнуло Японію, адже роками у суспільстві після Другої Світової розвивались ідеї пацифізму. Тому і недивно, що країною пронеслись хвилі протестів та загального невдоволення. Крім цього, японці занепокоєні ціною, яку доведеться заплатити за втілення нової політики.
Країни Азії не могли не відреагувати на такий перебіг подій. Китай наголошував, що «уважно слідкуватиме» за діями Японії, та закликав «згадати уроки з історії та серйозно віднестись до стурбованості азійських сусідів, що слідують курсу мирного процвітання». Республіка Корея теж не залишилась в стороні, заявляючи, що якщо Японія прагне нарощувати військову могутність, вона також повинна бути «прозорою», тобто, надавати звітність перед міжнародною спільнотою задля безпеки регіону.
Очевидно, що для США побоювання Кореї та Китаю не надто грають ролі. Із вчинків Трампа на даний момент можна зробити висновок, що США на час президентства візьмуть курс на розбудову військової могутності Японії, що виключно необхідно через загрозу з боку Китаю та КНДР.
КОРЕЯ
Для Кореї, інавгурація Трампа відбулась в найбільш невдалий час. Імпічмент Пак Кин Хє, напружена передвиборча гонка, численні брудні скандали навколо політиків, включаючи Пан Гі Муна, не сприяють налагодженню відносин із США. Безумовно, партнерство із Америкою – важливий пункт у зовнішній політиці Республіки Корея, яка постійно знаходиться у небезпеці перед КНДР.
Натомість, Дональд Трамп проявляє двояку позицію щодо корейського питання. Відомо, що раніше він заявив, що відкличе американські воєнні бази із Кореї, якщо держава відмовиться сплачувати на їхнє утримування значно більші кошти, аніж раніше. З іншого боку, Трамп неодноразово натякав, що буде збільшувати військову присутність в Азії. Можливо, він мав на увазі не Корею?
Пікантності додає і цікаве висловлювання президента про бажання відвідати батьківщину Кім Чен Ина. Мовляв, «Що, вбіса, не так із тим, щоб просто поговорити?». Це породжує чимало питань щодо того, як на це відреагує Республіка Корея. Однак у власне корейському питанні, налагодження контакту із КНДР – правильний крок, якого вперто уникала Південна Корея впродовж останніх десяти років. Можливо, світ врешті почує голос Північної Кореї і вона нарешті перестане бути комуністичним втіленням всесвітнього зла?
ФІЛІППІНИ
Напевно, Філіппіни – це чи не єдина країна регіону, що зовсім не розгубилась у своїй позиції щодо перебігу виборів в Америці. Раніше, президент Родріго Дютерте, якого називають «Трампом Азії», зрадів звістці про перемогу Дональда Трампа, незважаючи на до того заявлене бажання «віддалитись» від США. Очевидно, президентові Філіпін важливіші відносини із головою держави, аніж власне країною. Відомо, що Дютерте був головним бізнес парнером Трампа-молодшого у проекті хмарочоса вартістю 150 мільйонів доларів, що знаходиться у столиці, місті Маніла. Як стверджує Роберт Меннінг, представник Атлантичної Ради, «складно сказати, коли інтереси держави плавно перетікатимуть в бізнес, і навпаки». .
Також Філіппіни значно більше, ніж інші країнами Південно-Східної Азії, залежать від американського ринку. Погіршення у торгових відносинах з Америкою завдасть непомірної шкоди економіці країни. Крім цього, для Філіппін антимусульманські висловлювання не грають такої вирішальної ролі, як для їхніх сусідів, тому уряд робить все можливе, аби зменшити невдоволення президентством Трампа.
Індонезія, Малайзія та Таїланд
Для Індонезії та Малайзії, де більшість населення сповідує іслам, відносини із США можуть значно погіршитись за часів президентства Дональда Трампа. Очевидно, що керівництво намагається бути обережним у кожному кроці, адже висловити підтримку у антимусульманській політиці Трампа не можна. Звідси і постає важка дилема – що краще, економічні переваги співробітництва, чи боротьба за свободи своїх громадян?
Те ж саме стосується власне політики Таїланду у відносинах із США. Після значного відчуження від Америки, причиною якого став військовий переворот у 2014 році, керівництво не надто шукає приводу для співпраці з американцями. Водночас уряд Таїланду висловив готовність брати участь у економічному співробітництві, зокрема у вигляді партнерства в новому союзі, план якого запропонував Трамп.
Висновки
З усіх останніх дій Трампа щодо Азії можна зробити єдиний точний висновок – плану розвитку відносин США – Азія у президента ще немає. Або ж США ще не перейшли до активних дій. Насамперед, найближчим часом Америка під верховенством Дональда Трампа намагатиметься зробити все можливе для ескалації конфліктів у Азії заради економічної вигоди, однак в той же час, не надто активно втручатись у перебіг подій. Про це свідчить і бажання відкликати військові бази із Кореї та співпрацювати із КНДР та Тайванем. Однак досить таки ймовірно, що якщо країни Азії не піддаватимуться провокаціям, відхід Штатів від контролю регіону може піти їм на користь. Зокрема, можливо, залишені наодинці, держави будуть змушені більше співпрацювати один з одним аби замінити “старшого брата”. Є і ймовірність того, що нарешті буде встановлено контакт КНДР із Республікою Корея – можливо, без активної підтримки США Кореї доведеться змінити свої зовнішньополітичні орієнтири. Нам залишається лиш спостерігати за розвитком подій у Азії та сподіватись, що незважаючи на провокації та відстоювання своїх інтересів, життя та права людини залишатимуться найвищою цінністю та метою діяльності кожної з країн.
