2.01. «Зупинити переслідування Сергія Стерненка»

Відзначаючи, що:

• Кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом;
• Кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку;
• З 2017 в Україні стали посилюватися політичні переслідування активістів, які боролося з корупційними, окупаційними та іншими протиправними явищами;
• До політичного переслідування активістів долучаються як представники органів державної влади, так і кримінально-маргіналізовані групи, легітимізовані у органах місцевого самоврядування України;
• Розслідування злочинів, скоєних щодо антикорупційних активістів, все частіше гальмується через політичні та бізнес-інтереси публічних службовців вищого рівня.
  

Враховуючи, що:

• Сергій Стерненко (далі, - Сергій) є молодим проукраїнським активістом, у минулому - учасник Революції Гідності та один з лідерів одеського осередку  “Правого сектору”;
• З 2014 року Сергій провадив антиокупаційну діяльність, спрямовану на протидію творчості артистів-прибічників російської окупації територій України, а також займався антикорупційним активізмом в м. Одеса та Одеській області;
• З 2015 року розпочалися політичні переслідування Сергія через сфабриковані кримінальні провадження, деякі з яких усе ще не завершені;
• Наприкінці  2017 році Сергій почав активну діяльність проти корумпованого бізнесу громадянина Російської Федерації, міського голови м. Одеса, Геннадія Труханова;
• 7 лютого 2018 на Сергія був скоєний перший напад в м. Одеса шляхом нападу двох, досі невстановлених, осіб: у результаті нападу, Сергій опинився на стаціонарному лікуванні протягом тижня;
• 1 травня 2018 в м. Одеса на Сергія був скоєний другий, зі застосуванням зброї: нападник вистрелив з травматичного пістолета в область шиї ззаду, а потім під час затримання стріляв по очевидцях інциденту; нападника було затримано на місці злочину, ним виявився Абзал Байкумашев, раніше засуджений за розбій;
• 24 травня 2018 року на Сергія було скоєно третій напад групою з двох осіб, також зі застосуванням зброї, у результаті чого він зазнав тяжкого ножового поранення руки й струс мозку.
• Один із двох нападників, Іван Кузнєцов, мешканець міста Чорноморськ, був поранений ножем у серце і живіт у результаті самооборони зі сторони Сергія, унаслідок чого помер; другий нападний, Олександр Ісайкул, зміг утекти;
• Олександра Ісайкула було затримано поліцією протягом доби, проте його навіть не допитали; згодом поліція відпустила нападника як свідка, що призвело до подальшої втечі Ісайкула з України;
• Під нападу Сергія було доставлено в Одеську лікарню №1, де він знаходився на амбулаторному лікуванні, але зранку 26 травня, йому, без попередження, перестали надавати медичну допомогу, посилаючись на сфабриковані виписки з лікарні;
• Сергій зміг отримати необхідну медичну допомогу лиш після перевезення до м. Київ;
• Правоохоронні органи України відмовляють Сергію у наданні державної охорони, у результаті чого він змушений шукати захисту від приватних охоронних суб'єктів;
• У жовтні 2019 року Генеральна прокуратура України передала справу Сергія до Головного слідчого управління СБУ через можливий корупційний елемент з боку правоохоронних органів;  
• 25 березня 2020 року відбулась зустріч між нинішніми генеральною прокуроркою Іриною Венедіктовою та екс-депутаткою від політичної партії “Слуга народу” та очільником МВС України Арсеном Аваковим з приводу нападу на Сергія та “вбивства Івана Кузнєцова”;
• 4 квітня 2020 року екс-заступник генерального прокурора України Віктор Трепак заявив про політичний тиск на нього з боку Ірини Венедіктової, яка вимагала повідомити про підозру у вчиненні злочину Сергію, без наявності доказів та проведення необхідних процесуальних процедур;
• 13 травня 2020 екс-генеральний прокурор України Руслан Рябошапка заявив про політичний тиск на нього через справу Стерненка;
• Антиукраїнські політики, а також афілійовані з ними ЗМІ, розпочали глобальну антикампанію проти Сергія, публікуючи та озвучуючи недостовірну та (або) фейкову інформацію, у тому числі, - з порушенням законодавства України; серед найбільш активних дезінформаторів - Андрій Портнов, Олена Лукаш, Олена Бондарнеко, Вадим Рабінович, Віктор Медвичук, Ілля Ківа, Микола Азаров, Максим Бужанський, Олександр Дубінський, Анатолій Шарій, Ольга Шарій, Євгеній Червоненко, тощо, а також проросійські ЗМІ - видання “Страна.юа”, телеканали “ZIK”, “NewsOne”, “112 Україна”, “КРТ” та інші;
• 6 травня 2020 року у дев’яти містах України (Київ, Одеса, Львів, Дніпро, Херсон. Івано-Франківськ, Луцьк, Харків та Тернопіль) відбулись акції на підтримку Сергія;
• З червня 2020 року уряд продовжив активну стадію політичних гонінь на Сергія, які супроводжуються грубим порушенням правових процесуальних норм і обуренням громадськості.
  

Зазначаючи, що:

• За останні роки в Одесі відбулася серія цинічних нападів з метою завдання шкоди життю та здоров'ю антикорупційних активістів, серед яких Сергій Стерненко, Віталій Устименко, Олег Михайлик, Ігор Захарченко, Георгій Бариленко, Аліни Радченко тощо;
• В Україні складений “Список Гандзюк”, який постійно оновлюється новими жертвами прокорупційних замовників;
• Активісти-антикорупціонери зазначають широкомасштабних інформаційних атак від українських проросійських ЗМІ, кремлівської та китайсько-комуністичної пропаганди.
  

Вірячи у те, що:

• Незалежно від політичних поглядів і переконань, кожен має право на підтримку громадськості.